Виділення однієї земельної ділянки різним особам

  • 32

     У правозастосовчій практиці  часто у клієнтів виникають питання щодо виділення тієї самої земельної ділянки різним особам, при цьому кожна особа в наступному вважає саме себе повноправним власником означеної земельної ділянки. При цьому накладення земельних ділянок є розповсюдженою підставою  відмови в проведенні державної реєстрації земельної ділянки, присвоєнні земельній ділянці кадастрового номеру, внесення прав на ділянку до реєстру речових прав.

     У відповідності до ч. 1 ст. 377 Цивільного кодексу України,  розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти (крім багатоквартирних будинків та об’єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації). Отже, після змін, внесених до ст. 377 Цивільного кодексу України відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку набуття прав на землю", відчуження (продаж, дарування тощо) відповідних земельних ділянок стало неможливим без присвоєння земельній ділянці кадастрового номера.
      Випадки подвійного виділення різним особам однієї й тієї ж земельної ділянки чи переважної її частини тягнуть за собою звернення заінтересованих осіб до правоохоронних органів, необхідність численних судових процесів та проведення експертиз.
     Частіше за все означені випадки трапляються з наступних причин:
1. Відсутність чітких встановлених меж населених пунктів
2. Оформлення земельних ділянок по довіреності через третіх осіб
3. Шахрайські та недобросовісні дії інших осіб
4. Рейдерські схеми
      Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству” були внесені зміни до ст. 79-1 Земельного кодексу України, ст. 24 Закону України “”Про Державний земельний кадастр”, згідно з якими:
- державна рєестрація земельної ділянки скасовується, а земельна ділянка як об’єкт цивільних прав припиняє існування, якщо речове право на земельну ділянку, зареєстровану в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України “Про державний земельний кадастр”, не було зарєєстровано протягом року з вини заявника;
- ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).
       Отже, для убезпечення прав власності чи користування земельними ділянками, потрібно слідкувати за змінами у чинному законодавстві України і вчасно належним чином оформлювати документи на земельні ділянки, з реєстрацією ділянок в Державному земельному кадастрі та в Державному реєстрі прав на нерухоме майно та отриманням відповідних витягів.