Порядок встановлення факту родинних відносин.

      Сімейний кодекс України не містить визначення родини та родинних відносин, а лише зазначає, що є сім’єю та які особи складають сім’ю.

       Так відповідно до ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Виходячи з вимог Цивільного кодексу України , Сімейного кодексу України поняттями "родичі", "родинні стосунки" охоплюється коло осіб, які пов'язані між собою певним ступенем споріднення. Такими особами можуть бути близькі родичі за походженням, зокрема, батьки, діти, баба, дід, прабаба, прадід, внуки, правнуки, брат та сестра (повнорідні і неповнорідні), двоюрідні брати та сестри, тітка, дядько, племінниця, племінник. Усиновлений та усиновлювач прирівнюються до родичів за походженням. Що стосується документів, які підтверджують родинні стосунки, то слід зазначити, що законодавство України не встановлює їх вичерпного переліку. Перелік документів, які необхідні для того, щоб установити родинні стосунки осіб, визначається в кожному випадку окремо, в залежності від ступеня їх споріднення. Такими документами відповідно до Закону України "Про органи реєстрації актів громадянського стану" можуть бути: паспорт, свідоцтва про шлюб, про народження, про розірвання шлюбу, про встановлення батьківства, переміну прізвища, імені. У разі відсутності документів про підтвердження родинних стосунків їх підтвердження здійснюється в судовому порядку. Заява фізичної особи про встановлення факту родинних відносин, подається до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду за місцем її проживання.

      Заявниками у справі про встановлення факту родинних відносин можуть бути:

• спадкоємці померлої особи, які мають право на спадщину як за законом, так і за заповітом і для яких у зв’язку із встановленням факту родинних відносин мають настати певні юридичні наслідки;
• особи, які мають право на пенсію у зв’язку із втратою годувальника і яким органи пенсійного фонду відмовили в її призначенні через відсутність доказів, що підтверджують родинні відносини;
• інші особи, якщо встановлення такого факту тягне виникнення юридичних наслідків для цих осіб;
• прокурор з урахування положень статей 56, 57 ЦПК України та статті 23 Закону України “Про прокуратуру”, у тому числі у випадках, якщо особа не спроможна самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність, а законні представники або органи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси такої особи, не здійснюють або неналежним чином здійснюють її захист. Разом із заявниками у справі про встановлення факту родинних відносин можуть брати участь і заінтересовані особи з метою захисту своїх інтересів або інтересів держави. Заінтересованими особами у справах про встановлення факту родинних відносин залежно від мети встановлення цього факту можуть бути й інші особи, які мають право на спадщину.

     За подання заяви особа сплачує судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

     Згідно із ст.318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: - який факт заявник просить встановити та з якою метою; - причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; - докази, що підтверджують факт. До заяви про встановлення факту родинних відносин можуть додаватися такі документи та докази: - докази, які підтверджують наявність цього юридичного факту (акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб); - довідки органів реєстрації актів цивільного стану про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану; - пояснення свідків, яким достовірно відомо про взаємовідносини померлого із заявником. Згідно п.1 ч.1 ст.315, ст.293 Цивільного процесуального кодексу України справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, зокрема, встановлення факту родинних відносин, розглядаються судом в порядку окремого провадження. Суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки для заявника: право на спадщину, право на пенсію у зв’язку із втратою годувальника, одержання компенсації тощо. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах цивільного стану. Таким чином, для вирішення Вашого питання, Вам необхідно звернутись до суду з заявою про встановлення факту родинних відносин.

     Додатково повідомляємо, що рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.