Інформаційне повідомлення про проведення громадського обговорення щодо перейменування вулиць в Козівській громаді.

  • 159

         Відповідно до розпорядження Козівського селищного голови № 73 від 26.05.2022 року "Про проведення громадського обговорення з питання перейменування вулиць у Козівській територіальній громаді", відбулося засідання робочої групи. Групою сформовано пропозиції щодо нових назв вулиць, запропонованих до перейменування та підготовано відповідні інформаційні довідки.

         Відповідно до Закону України № 486-VI від 24.05.2012   «Про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій», до подання необхідно додати узагальнені зауваження та пропозиції, що надійшли під час громадського обговорення

       Порядок проведення громадського обговорення затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2012 року №989 «Про затвердження Порядку проведення громадського обговорення під час розгляду питань та про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності, які за ними закріплені, об’єктам права власності, які належать фізичним особам, імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій».

         У зв’язку із воєнним станом на території України, громадське обговорення проводиться шляхом надання пропозицій у формі електронної консультації та надсилається на адресу : 47601, Тернопільська обл., смт Козова, вул. Грушевського, 38 або на електронну адресу: info@kozova-rada.gov.ua.

          Термін громадського обговорення: 45 днів з дати опублікування повідомлення про проведення громадського обговорення.

         На підставі вище наведеного, Козівською селищною радою подається для оприлюднення та громадського обговорення відповідна інформація.

 

  • Найменування об’єктів права власності, які пропонується перейменувати:

Смт Козова: вул. Пушкіна, вул. Чалдаєва, вул. Ціолковського, вул. Семашко, вул. Суворова, вул. Мічуріна, вул. Комарова, вул. Гагаріна, вул. Гвардійська.

Село Конюхи: вул. Горького, вул. Хамузова, вул. Карпенка, вул. Щорса, вул. Вітринка, вул. Загній.

Село Теофіпілка: вул. Мічуріна, вул. Жовтнева, вул. Першотравнева.

Село Золота Слобода: вул. Гагаріна.

 

  • Назви, що пропонується присвоїти обєктам права власності:

Смт Козова:

Вул. Пушкіна – вулиця Володимира Івасюка.

Вул Чалдаєва – вулиця Івана Пулюя

Вул Ціолковського – вулиця Молодіжна

Вул Семашко – вулиця Олени Теліги

Вул Суворова – вулиця митрополита Шептицького

Вул Мічуріна – вулиця Дмитра Долішняка

Вул Комарова – вулиця Івана Багряного

Вул Гагаріна – вулиця Леоніда Каденюка

Вул Гвардійська – вулиця Соборна

 

Село Конюхи:

Вул. Горького – вул. Івана Франка

Вул. Хамузова та Карпенка – вул. Карпенка-Карого

Вул. Щорса – вул. Залужжя

Вул. Вітринка – вул. Лесі Українки

Вул. Загній – вул. Шевченка

 

Село Теофіпілка:

Вул. Мічуріна – вул. Центральна

Вул. Жовтнева – вул. Сонячна

Вул. Першотравнева – вул. Івана Франка

 

Село Золота Слобода:

Вул. Гагаріна – вул. Ярослава Тучапського

 

  • Обґрунтування пропозицій:

Смт Козова:

Вулиця Пушкіна – вулиця Володимира Івасюка.

         Володимир Івасюк – видатний український поет та композитор, геній української пісні. У другій половині 1960-х став зачинателем нової вітчизняної естради, вважається основоположником естрадної музики в Україні. Він є автором 107 пісень, 53 інструментальних творів та автором музичних супроводів до спектаклів.  Пісні Івасюка перемагали на багатьох конкурсах, а «Червона рута» стала справжнім світовим шлягером. Він був одним з найпопулярніших композиторів у свій час, навідріз відмовлявся писати музику до російських текстів, вважаючи себе українським композитором. Його музика та пісні ніколи не втрачають своєї актуальності, їх із задоволенням виконують і слухають у наші дні.

 

Вулиця Чалдаєва – вулиця Івана Пулюя

      Видатний електротехнiк, знаменитий фiзик i громадсько-полiтичний дiяч, відомий вчений i патрiот України, уродженець Тернопільщини. Iван Пулюй стояв бiля витокiв одного iз найвизначнiших досягнень людства – вiдкриття "X"-променiв, отримав першi високоякiснi свiтлини з їх застосуванням.

 

Вулиця Ціолковського – вулиця Молодіжна

         На території ЗЗСО І-ІІІ ступенів №2 часто збирається молодь для проведення свого дозвілля, також дана вулиця веде до Козівського дендропарку, який є привабливим місцем відпочинку для дітей та молоді громади. Вулиця є однією із молодих вулиць Козови, утворена при будівництві Цукрового заводу та була заселена здебільшого молодими сімями.

 

Вулиця Семашко – вулиця Олени Теліги

         Олена Теліга - талановита українська поетеса, публіцистка, літературна критикиня, діячка ОУН, патріотка України.

       В 1939р., перебуваючи в Польщі, стала членом ОУН. Вона готувала ідеологічні й вишкільні матеріали, які відправлялися на українські землі. Складала тексти листівок, відозв, летючок. Мала публічні, але нелегальні виступи перед членством ОУН, яке приходило з України. Теліга вірила, що по війні Україна буде суверенна і поширювала ці ідеї. Поетеса не виконувала вказівки німецької влади, тому одного дня її арештували. Олену з товаришами розстріляли в Бабинім Яру.

        На сьогодні створено Всеукраїнське жіноче товариство імені О.Теліги, засновано Міжнародну літературно-мистецьку премію. За життя їй так і не вдалося видати жодної збірки.

 

Вулиця Суворова – вулиця митрополита Шептицького

         Андрей Шептицький - митрополит Української Греко - Католицької церкви з 1900 по 1944 роки. Андрей Шептицький став духовним та інтелектуальним авторитетом українського народу. Він запровадив у церковне богослужіння живу українську мову, став провідником української національної ідеї: створив у Львові восьмикласну класичну гімназію, підтримував українське приватне шкільництво, спонсорував українські культурно-просвітницькі товариства. За його ініціативою у 1905 був створений Львівський національний музей та в 1914 мав відкритися український університету Львові. Все це стало приводом для арешту митрополита під час окупації Львова російським військом у 1914. Після звільнення в 1917 році, під час визвольних змагань і в міжвоєнний період, Андрей Шептицький продовжував боротися за єдину українську державу та єдину українську церкву, був меценатом українського мистецтва. Багато корисного зробив він і для економіки, охорони здоров'я, сільського господарства та банківської справи. Підтримував виховну роботу серед молоді, засновував пластові табори. У 1933, як і багато інших представників церкви, засудив Голодомор в Україні. Під час Другої світової війни благословив створення нової Української держави, захищав євреїв від винищення їх фашистами і взагалі засуджував німецьку політику на Сході.

           Назвати вулицю ім’ям митрополита Шептицького сприяє підвищенню інтересу мешканців Козови до своєї історії.

 

Вулиця Мічуріна – вулиця Дмитра Долішняка

      Дмитро Долішняк – отець-декан Козівського деканату (1990-2004 рр.) Української Греко-Католицької Церкви.

     Під час його служіння закладено будівництво храму Святих Верховних апостолів Петра і Павла. Отець брав активну участь в відновленні "Пласту" у Козові. Дмитро Долішняк був активним у громадському житті, належав до Конгресу українських націоналістів, був депутатом Тернопільської обласної ради де представляв інтереси церкви та громади Козівського району. Був на багатьох парафіях деканату, організовував його структуру. Останні роки свого служіння отець був на парафії Успіння Богородиці у Козові та с. Геленків.

 

Вулиця Комарова – вулиця Івана Багряного

        Іван Багряний відомий український письменник, поет, прозаїк, політичний діяч. Автор роману «Скелька», у якому розповідається про повстання проти московських ченців, які гнобили українську національність; "Тигролови"; "Люба" про діяльність ОУН УПА та "Сад Гетсиманський" в якому письменник правдиво зобразив всю страшну сутність радянського режиму у роки масових репресій, адже сам пережив тортури.

        Він був неодноразово ув'язнений за діяльність на користь України. Під час Другої світової війни писав патріотичні пісні, статті, карикатури. Брав участь у створенні Української головної визвольної ради.

       Перейменувавши вулицю, ми зможемо увіковічнити ім'я та прізвище славного українського письменника.

 

Вулиця Гагаріна – вулиця Леоніда Каденюка

        Леонід Каденюк  – український льотчик-випробувач 1-го класу, генерал-майор авіації, перший і єдиний астронавт незалежної України, народний депутат України 4-го скликання, Народний Посол України, Герой України, кавалер ордена "За заслуги" III ступеня, кавалер ордена "За мужність". Генерал-майор Збройних Сил України, Президент Аерокосмічного товариства України, радник Прем'єр-міністра України та Голови Державного космічного агентства України, радник та помічник Президента України з питань авіації і космонавтики.

       У період від 19 листопада до 5 грудня 1997 року разом з членами екіпажу (чотири американці та один японець) здійснив космічний політ на американському БТКК «Колумбія» місії STS-87. Українець виконував роль науковця-біолога. Згідно з програмою, протягом польоту Леонід Каденюк виконав десять експериментів. Це був прорив для України, яка здобула право називатися космічною державою. «Я був першим, хто полетів у космос із українським прапором і виконав завдання українського уряду. 1997 року вперше український гімн пролунав у відкритому космосі», згадував космонавт.

 

Вулиця Гвардійська – вулиця Соборна

       Назву вулиці присвячено Дню Соборності України, який відзначають щороку 22 січня, в день проголошення Акту Злуки Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки в 1919 році.

     Також, поруч з цією вулицею знаходиться Собор Святих Верховних апостолів Петра і Павла, який споруджено у центрі містечка на місці зруйнованого комуністичним режимом костелу.

 

С. Конюхи

Вулиця Горького – вулиця Івана Франка

      Іван Франко — видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Франко — геній української літератури, що входить в умовну тріаду  Шевченко-Франко-Українка.

          Його творчий доробок, писаний українською (більшість текстів), польською, німецькою, російською, болгарською, чеською мовами, за приблизними оцінками налічує кілька тисяч творів загальним обсягом понад 100 томів. Усього за життя Франка окремими книгами і брошурами було понад 220 видань, у тому числі понад 60 збірок його оригінальних і перекладних творів різних жанрів. Він був одним із перших професійних українських письменників, тобто заробляв на життя літературною працею.

               Віддав національно-визвольному рухові найцінніше: двоє синів Івана Франка (Петро і Тарас) вступили до складу легіону Українських січових стрільців, син Петро, до того ж, – один із засновників «Пласту».

              Став першим професійним українським політиком: першим головою першої української політичної партії – «русько-української радикальної партії». Також одним із перших виступив на підтримку українського феміністичного руху.

 

Вулиця Хамузова та Карпенка – вулиця Карпенка-Карого

         Планується об’єднання двох вулиць, які знаходяться на одній ділянці дороги в одну, оскільки на одній з них розміщено лише кілька будинків.

           Іван Карпенко-Карий — український письменник, драматург, ерудит, один з корифеїв українського побутового театру.

           Справжнє прізвище Карпенка-Карого — Іван Карпович Тобілевич. Все життя драматург товаришував з Марком Кропивницьким. Вони разом були на чиновницькій службі, пізніше разом організували драматичний гурток і створили театр корифеїв. Служачи секретарем поліції в Єлисаветграді,  Карпенко-Карий був єдиним, хто рівно і приязно ставився до всіх людей, незалежно від стану і не брав хабарів. Перед його очима проходив ряд арештантів, серед яких було чимало людей, чиї долі занапастило важке життя. Пізніше вони стали героями його п’єс.

 

Вулиця Щорса – вулиця Залужжя

          Мешканці вулиці хочуть повернути історичну назву вулиці, що походить від її розміщення за луками.

 

Вулиця Вітринка – вулиця Л.Українки

           Леся Українка (справжнє ім'я — Лариса Петрівна Косач) — українська письменниця, перекладачка, фольклористка, феміністка та культурна діячка, співзасновниця літературного гуртка «Плеяда» та групи Українська соціал-демократія. У сучасній українській традиції входить до переліку найвідоміших жінок давньої та сучасної України.

            Писала в жанрах поезії, лірики, епосу, драми, прози, публіцистики, розвинула жанр драматичної поеми в українській літературі. Працювала в галузі фольклористики (наспівала 220 народних мелодій) і активно долучалася до процесів українського жіночого руху та національного відродження.

            Леся Українка - геній української літератури, що входить в умовну тріаду Шевченко-Франко-Українка. Її поезію, прозу, опубліковані мільйонними тиражами, вивчають ще змалку, про творчість і життя письменниці написано надзвичайно багато праць. Проте дискусії про поетесу тривають і досі, а кожен факт із її цікавого та нелегкого особистого й творчого життя знову й знову викликає захоплення цією дивовижною особистістю.

 

Вулиця Загній – вулиця Шевченка

         Тарас Григорович Шевченко, також відомий як Кобзар – український письменник, класик української літератури, мислитель, художник. Національний герой і символ України. Академік Імператорської академії мистецтв (1860).

          Шевченко – геній української літератури, що входить в умовну тріаду Шевченко-Франко-Українка. Головний доробок Великого Тараса – «Кобзар», у якому зібрано усі перлини з намиста його творчості. Проте у Шевченковій спадщині є і прозові твори, такі, як драма «Назар Стодоля». В останній рік свого життя Тарас Шевченко власним коштом видав «Букварь южнорусскій», за яким навчатися грамоті рідною мовою мали дорослі українці в недільних школах. Буквар містив азбуку з друкованими та прописними літерами, тексти для читання, цифри, таблицю множення, переспіви Псалмів Давидових та п’ять щоденних молитов. Однак згодом Буквар був заборонений і вилучений з метою нерозповсюдження недільними школами.

 

С. Теофіпілка

Вулиця Мічуріна – вулиця Центральна

        Вулиця проходить через все село, тому здавна мешканці її і називають Центральною.

 

Вулиця Жовтнева – вулиця Сонячна

           Сонячна вулиця – назва вулиць у багатьох населених пунктах України. Мешканці хочуть її так назвати, тому що на ній завжди світло та сонячно.

 

Вулиця Першотравнева – вулиця Франка

           Іван Франко – видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Франко – геній української літератури, що входить в умовну тріаду Шевченко-Франко-Українка.

            Його творчий доробок, писаний українською (більшість текстів), польською, німецькою, російською, болгарською, чеською мовами, за приблизними оцінками налічує кілька тисяч творів загальним обсягом понад 100 томів. Усього за життя Франка окремими книгами і брошурами було понад 220 видань, у тому числі понад 60 збірок його оригінальних і перекладних творів різних жанрів. Він був одним із перших професійних українських письменників, тобто заробляв на життя літературною працею.

           Віддав національно-визвольному рухові найцінніше: двоє синів Івана Франка (Петро і Тарас) вступили до складу легіону Українських січових стрільців, син Петро, до того ж, – один із засновників «Пласту».

            Став першим професійним українським політиком: першим головою першої української політичної партії – «русько-української радикальної партії». Також одним із перших виступив на підтримку українського феміністичного руху.

 

С. Золота Слобода

Вулиця Гагаріна – вулиця Ярослава Тучапського

         Ярослав Тучапський – уродженець Золотої Слободи, культуролог, літератор, художник, актор, режисер, бібліофіл, культурно-громадський діяч.

       Був активістом «Просвіти», брав участь у всіх державотворчих акціях, що відбувалися в нашому краю. У своїх поезіях, піснях, гуморесках, статтях він вболівав за побудову Української держави, прославляв героїв-борців, засуджував рабську психологію, закликав любити Україну. За своє гостре і правдиве слово не раз мав проблеми з бюрократами, проте ніколи не відступав. Він автор трьох книжок: «Вистраждане на паростках надій» (1996), «Два голоси зради» (2001), «І сміх, і гріх, і сльози» (2008). З його ініціативи в центрі села встановлено пам’ятник герою.