Особливості заповідального відказу

     Відповідно до статті 1233 Цивільного Кодексу України, заповіт — це особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

     Головне в будь-якому заповіті - призначення спадкоємців. Заповідач може призначити як одну особу своїм спадкоємцем, заповівши їй усе майно, а також може призначити й декілька спадкоємців, розподіливши між ними своє майно.

     Спадкодавець також має право доручити одному чи кільком спадкоємцям виконати за рахунок спадкового майна певні дії на користь третьої особи, названої в заповіті. Покладення таких обов'язків на спадкоємця називається заповідальним відказом або легатом.

     Згідно ст. 1238 ЦК України, Предметом заповідального відказу може бути передання відказоодержувачеві у власність або в користування майнове право або річ, що входить або та, яка не входить до складу спадщини.

     Наприклад  предметом заповідального відказу, може бути: квартира,  будинок, машина, різні комерційні приміщення, склади тощо.

     Відказоодержувачами можуть бути особи, які входять, а також ті, які не входять до числа спадкоємців за законом.

Окрім того, потрібно розрізняти:

• відказ - це покладання на надання права користування майна третім особам;
• заповідальне покладання - це бажання, визначене в заповіт, яке покладає на спадкоємця обов’язок вчинити будь-яку дію, в тому числі, і загальнокорисну, наприклад, відреставрувати парк, головне щоб це не виходило за загальну суму оцінки заповідального майна.

     На спадкоємця, до якого переходить житловий будинок, квартира або інше рухоме або нерухоме майно, заповідач має право покласти обов'язок надати іншій особі право користування ними. Право користування житловим будинком, квартирою або іншим рухомим або нерухомим майном зберігає чинність у разі наступної зміни їхнього власника. Право користування житловим будинком, квартирою або іншим рухомим або нерухомим майном, одержане за заповідальним відказом, є таким, що не відчужується, не передається та не переходить до спадкоємців відказоодержувача. Право користування житловим будинком, квартирою або іншою будівлею, надане відказоодержувачеві, не є підставою для проживання в цій нерухомості членів його сім'ї, якщо в заповіті не зазначено інше. Підсумуємо шляхом системного аналізу норм Цивільного кодексу України, відказ це безумовно частина заповіту, в якій заповідач покладає певні обов'язки на спадкоємця / спадкоємців. Одним з найбільш частих випадків є факт, коли заповідач покладає обов'язок на конкретного спадкоємця, до якого переходить житловий будинок, квартира надати право користування ними іншій особі. І одночасно з цим зазначає, що таке, визначене у заповіті, право користування зберігає чинність у разі наступної зміни їхнього власника.

     Крім цього, потрібно пам'ятати, що заповідальний відках втрачає чинність у разі смерті відказоодержувача, що сталася до відкриття спадщини. Це єдина підстава для скасування заповідального відказу, а також це означає, що право на отримання заповідального відказу діє протягом життя відказоодержувача.

За правовими консультаціями та юридичною допомогою можна звернутися до Козівське бюро правової допомоги за адресою: смт. Козова, вул. Дорошенка, 3. Тел.: (03547) 2 – 22 – 24 .