Адміністративне затримання

     У світлі сучасних державотворчих та нормотворчих процесів в Україні, все більшої актуальності набувають питання застосування адміністративного примусу, який як і раніше залишається дієвим засобом забезпечення в суспільстві законності та правопорядку, а також захисту прав людини її здоров’я, честі та гідності.  Одним із самих суворих заходів адміністративного примусу, є адміністративне затримання.

     Цей примусовий захід полягає у тимчасовому обмеженні свободи пересування і місцезнаходження, тобто застосовується всупереч волі та бажанню порушника,  його застосовують тоді, коли інші заходи адміністративного припинення неефективні для забезпечення належного виконання провадження в справі про адміністративне правопорушення і забезпечення притягнення правопорушника до відповідальності.

      Метою адміністративного затримання особи є припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпано інші заходи впливу, встановлення особи, складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов’язковим, забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення.

      Під час адміністративного затримання обов’язково складається протокол, в якому зазначається:

• дата і місце його складення (число, місяць, рік, назва населеного пункту);
• посада, прізвище, ім`я та по батькові особи, яка склала протокол ;
• відомості про особу затриманого (прізвище, ім`я та по батькові (без скорочення), число, місяць, рік народження та фактичне місце проживання);
• час і мотиви затримання ;
• в протоколі робиться відповідний запис про повідомлення працівників центру БПД та зазначаються число, місяць, рік та час, кого повідомлено і в який спосіб.

      Посадова особа, яка здійснює адміністративне затримання, під час складення протоколу, повинна роз’яснити особі, яка вчинила адміністративне правопорушення, її права, а також,  його права, такі як: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

     Органи або уповноважені особи про адміністративне затримання

інформують центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, окрім  випадків, якщо особа захищає себе особисто чи запросила захисника. А право на отримання безоплатної вторинної правової допомоги повинно бути роз’яснено затриманій особі, про що остання повинна поставити свій підпис в протоколі.

      Особа , до якої застосовано адміністративне затримання, має право на правові послуги, як: здійснення представництва  інтересів особи у  судах, інших державних органах , органах місцевого самоврядування, перед іншими особами, а також  складенні процесуальних документів.

      Згідно Конституції України, про арешт або затримання людини має бути негайно повідомлено родичів заарештованого чи затриманого. Час та дата повідомлення родичів зазначається в протоколі.

     Загальний строк адміністративного затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, становить не більш як 3 години.

     Але є випадки коли строк затримання особи може становити до трьох діб, це у випадку коли встановлюють особу, або ж обставини правопорушення.

     Відлік часу утримання затриманої фізичної особи в спеціально відведених для цього приміщеннях рахується з моменту її фактичного затримання. Тимчасове обмеження пересування особи негайно припиняється, якщо необхідності здійснювати такий захід немає.