Притягнення працівника до матеріальної відповідальності
Матеріальна відповідальність - це інститут трудового права. Це означає, що до неї можна притягнути тільки людей, які працюють за трудовим договором з підприємством.
Працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству внаслідок невиконання своїх трудових обов’язків. Загальні підстави та умови притягнення працівників до матеріальної відповідальності викладено в ст. 130 Кодексу законів України про працю (далі – КЗпП).
Для притягнення працівника до матеріальної відповідальності необхідні такі умови:
- працівник порушив свої трудові обов’язки;
- підприємству заподіяно пряму дійсну шкоду протиправними діями/бездіяльністю працівника;
- є причинний зв’язок між допущеним порушенням і завданою шкодою;
- установлено вину працівника.
Матеріальна відповідальність настає незалежно від форми вини працівника: умислу або необережності.
Обмежена матеріальна відповідальність установлюється в випадках псування або знищення з необережності: матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), у тому числі при їх виготовленні; інструментів, вимірювальних приладів, спецодягу та інших предметів виданих працівнику в користування. За навмисне знищення та ушкодження того самого майна настає повна матеріальна відповідальність.
Повна матеріальна відповідальності застосовується у випадках:
? між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 1351 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей;
? одержання майна та інших цінностей працівником під звіт за разовим дорученням або за іншими разовими документами;
? шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку;
? шкоди було завдано працівником, який був у нетверезому стані;
? шкоди завдано нестачею, умисним знищенням або умисним псуванням матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції);
? відповідно до законодавства на працівника покладено відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству під час виконання службових обов’язків;
? шкоди завдано не при виконанні службових обов’язків;
Договір про повну матеріальну відповідальність можна укласти з працівником, який:
??досяг 18 – річного віку;
??виконує роботи, безпосередньо пов’язані зі зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих йому цінностей.
Договір про повну матеріальну відповідальність можна укладати лише з тими працівниками, що обіймають посади і виконують роботи, які передбачає Перелік посад і робіт.
Згідно зі ст. 135-3 КЗпП розмір заподіяної шкоди розраховується за фактичними втратами, на підставі даних бухгалтерського обліку, виходячи з балансової вартості (собівартості) матеріальних цінностей за вирахуванням зносу за встановленими нормами.
Шкода визначається за цінами, що діють у даній місцевості на день її відшкодування при: розкраданні, недостачі, навмисному знищенні, псуванні матеріальних цінностей. Розмір шкоди в результаті розкрадання, недостачі, знищення (псування) матеріальних цінностей обчислюється шляхом проведення незалежної оцінки відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 р. № 2658-III. Якщо провести незалежну оцінку неможливо (майно, що підлягає оцінці відсутнє), то розмір шкоди можна розрахувати на підставі ст. 135-3 КЗпП України.
Стягнення суми шкоди здійснюється на підставі наказу роботодавця. Слід пам’ятати про обмеження, які встановлені у ст. 128 КЗпП: при утриманні із заробітної плати суми шкоди відрахування не повинні перевищувати 20% виплачуваної заробітної плати. Якщо працівник не згодний з таким стягненням, він має право звернутися до суду (ст. 136 КЗпП).
За правовими консультаціями та юридичною допомогою можна звернутися до Козівське бюро правової допомоги за адресою: смт. Козова, вул. Дорошенка, 3. Тел.: (03547) 2 – 22 – 24 .